ЦИКЛОГІДРОМАСАЖЕР "ТИСА"

МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ БІШОФІТ ПОЛТАВСЬКИЙ

РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ

◄

Глина — сильний абсорбент. Завдяки високій диспе-

рсності вона поглинає рідкі й газоподібні токсини, за-

пахи, гній, мікробів та ін. Наприклад, ті щури, яким до

їжі крім сильної отрути — стрихніну додавали глину, ви-

живали, а ті, що харчувалися тією ж їжею з отрутою,

але без глини, гинули.

Відзначаючись антисептичними (стерилізуючими)

властивостями, глина добре загоює й зарубцьовує

рани, а також сприяє відновленню біогенетичного по-

тенціалу при запаленнях.

Глина зазвичай має невелику радіоактивність — від

55 до 230 Бк. Головний радіоактивний елемент глини —

радій (Ra), хімічний елемент ІІ групи періодичної сис-

теми Менделєєва з атомним номером 88, належить до

лужноземельних металів. Історично це перший еле-

мент, радіоактивні властивості якого знайшли практи-

чне застосування в медицині та техніці. При глиноліку-

ванні радій надходить до організму в чистому вигляді,

природному стані і саме в тій дозі, якої потребує орга-

нізм. Також глина має слабколужні властивості, рН її

складає від 7,8 до 8,0, отже, вона може нормалізувати

кислотно-основний баланс в організмі, що особливо ва-

жливо при збільшенні в ньому кількості вільних ради-

калів, які мають кислотні властивості. Поряд із цим від-

бувається селективний іонообмін: організм отримує не-

обхідні неорганічні елементи й віддає ті, яких у ньому

надмір і які не потрібні йому.

Механізм лікувальної дії глини

З теорії загальної патології нам відомо, що клітина —

це елементарна жива система, що має здатність до об-

міну з навколишнім середовищем. Будова клітини орга-

нізму людини забезпечує виконання нею різних функ-

цій і підтримку клітинного пула. Органоїди клітини, ма-

ючи певні морфологічні особливості, забезпечують ос-

новні прояви життєдіяльності клітини. З ними пов’язані

дихання й накопичення енергетичних запасів, синтез