ЦИКЛОГІДРОМАСАЖЕР "ТИСА"

◄

сторонніх домішок, заливають теплою водою або 10%

розчином кухонної солі і розмішують, підігрівають на

водяній бані.

Якщо у глинистого мулу буде консистенція густої

мазі, його можна використовувати для глинолікування

без попередньої обробки.

Перш ніж застосувати глину з лікувальною метою, не-

обхідно влаштувати їй нескладну перевірку. Перший

спосіб: розвести водою невелику кількість глини: добра

(жирна, масляниста) глина опускається на дно склянки

повільно, а глина поганої якості — швидко. Другий спо-

сіб перевірки якості глини запропонував Іван Йотов. Він

відзначає, що глина вважається цілющою, якщо її ста-

тична хвиля дорівнює восьми метрам і більше. Можна

дати хоча б приблизну оцінку якості глини за допомо-

гою власного маятника. Для цього слід взяти в руку ма-

ятник-індикатор (причеплений за нитку вантаж: кільце,

гайку тощо) і навести його на пласт глини. Маятник по-

винен показувати «плюс», тобто розгойдуватися назу-

стріч до вас — від вас, а не на «мінус», при якому ван-

таж буде розгойдуватися вліво-вправо. Потім слід пові-

льно і обережно відійти від пласта, продовжуючи сте-

жити за маятником, на відстань вісім метрів. Якщо мая-

тник продовжує розгойдуватися, показуючи «плюс»,

можна припустити, що знайдена глина енергетично мі-

цна, цілюща. Найбільше придатна глина, з якої після

змочування водою можна зробити бублик, що не лама-

ється і не розтріскується від висихання. Найкраще

брати глину з того місця, де ви проживаєте.

Глину використовують у вигляді мазі, пасти, припа-

рювань, компресів, примочок, порошку, аплікацій, роз-

тирань, бальзамів на основі різних добавок (меду, оцту,

ароматичних трав тощо), лікувальних ванн, водних ро-

зчинів для клізми, пиття. Глину можна використовувати

тільки один раз, бо вона поглинає з організму токсичні

речовини.