◄
- антагоніста іона кальцію за рахунок вмісту в своєму
складі 36,2 вага% MgCI2 6H20, що приводить до пору-
шення проникності мембран мікроорганізмів, процесів
росту і розмноження, результатом чого є їх загибель (ві-
дкриття № 75). Протимікробний спектр бішофіту вклю-
чає більшість умовно-патогенних і патогенних збудни-
ків (бактерій, найпростіших і грибів), що зустрічаються
у зовнішньому середовищі і організмі людини і викли-
кають гнійно-запальні захворювання.
Протизапальний ефект при використанні бішофіту
пов'язаний зі створенням підвищеного осмотичного ти-
ску в рані, стимуляцією фагоцитозу (відкриття № 75),
зниженням активності циклооксигенази і зменшенням
утворення простагландину Е (Nigam S., Averdunk R.,
Gunther F., 1986r), придушенням дії медіаторів запа-
лення (серотонін, гістамін) (Спасів А. і ін., 195бг), ста-
білізацією енергетичного обміну (Dyclmer, Wester,
1984р).
Метою проведення досліджень є вивчення ефектив-
ності використання розчину бішофіту у вигляді пов'язок
для лікування гнійних ран з його 50%-м розчином.
Основну і контрольну групу склали пацієнти у віці 17-
65 років з гострими гнійно-запальними захворюван-
нями шкіри і м'яких тканин (всього по 60 осіб у кожній
групі).
На першому етапі застосовувався хірургічний метод
лікування, що включав в себе розтин гнійного вогнища
з видаленням некротичних тканин, ревізію, санацію
рани антисептиками, дренування. Надалі виконувалися
щоденні перев'язки з видаленням некротичних тканин,
обробкою ран антисептиками і накладенням антисепти-
чних марлевих пов'язок: у пацієнтів основної групи - з
50%-м розчином БП, в контрольній групі - з антибакте-
ріальним препаратом, вибір якого здійснювався відпо-
відно до результатів бактеріологічного дослідження.