◄
31.
ВИКОРИСТАННЯ БІШОФІТУ ПОЛТАВСЬКОГО У КОМПЛЕКСНОМУ ХІ-
РУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ
І М'ЯКИХ ТКАНИН
д.мед.н. Самунтян, В.В.Задорожний
Дорожня клінічна лікарня на станції м. Дніпро
Гнійно-запальні захворювання - досить широко по-
ширена патологія, яка призводить до тривалої втрати
працездатності. Значну питому вагу серед них займа-
ють гнійно-запальні захворювання шкіри і м'яких тка-
нин.
У комплексному лікуванні гнійних ран виділяють міс-
цеве лікування, що включає в себе хірургічне лікування
і місцеву медикаментозну терапію, і загальне лікування,
що включає в себе антибактеріальну і симптоматичну
терапію.
Провідна роль завжди належить хірургічному ліку-
ванню - розкриття гнійного процесу, хірургічної обро-
бки гнійних ран. Цей принцип є основоположним.
Другим за значимістю є місцева медикаментозна те-
рапія, під якою мається на увазі використання лікарсь-
ких препаратів, що наносяться на рану у вигляді розчи-
нів, мазей, паст і аерозолів на пов'язках, шляхом елек-
трофорезу і іншими способами.
Виходячи з патогенезу ранового процесу, в його 1-у
фазу повинні застосовуватися препарати, які надають
антимікробну, дегідратуючу і некролітичну дію, тобто ті,
які сприяють придушенню мікрофлори і якнайшвид-
шому очищенню рани та створюють тим самим умови
для подальшої репарації; у 2-й фазі повинні застосову-
ватися антибактеріальні та ранозагоювальні препарати
і в 3-й фазі - стимулюючі репаративні процеси препа-
рати. Однак більшість застосовуваних препаратів воло-
діє вузькоспрямованою дією: тільки антимікробну або
дегідратуючу, або некролітичну, тобто не забезпечують
всебічного впливу на рановий процес, що змушує вда-
ватися до комбінованого медикаментозного лікування.