◄
Клінічна картина пародонтитів у всіх хворих була ти-
повою: відзначалася кровоточивість ясен, свербіж, сла-
бкі больові відчуття, неприємний запах з рота. При об'-
єктивному дослідженні у всіх обстежених визначалася
гіперемія і набряклість ясенного краю, незначне ого-
лення шийок зубів, наявність наддесневого, а при се-
редньому ступені тяжкості захворювання і піддесневого
зубного каменю і зубного нальоту.
Глибина пародонтальних кишень доходила до 5-6 мм
за рахунок гіпертрофії і резорбції альвеолярної кістки.
Рухливість зубів була в межах 1-2 ступеня за Ентіним.
У всіх хворих була позитивна проба Шиллера Писарєва,
а з навантаженням захворювання показники проби ста-
вали більш значущими.
Стійкість капілярів була знижена в 4-5 разів у порів-
нянні з нормою.
На дентальних рентгенограмах були відзначені де-
структивні зміни альвеолярної кістки.
Всім хворим досліджуваної групи після санації поро-
жнини рота, видалення навколозубних відкладень і
травматичних вузлів, нормалізації оклюзії і ліквідації
явищ гострого гінгівіту включалася основна терапія за
такою методикою:
Ротові ванночки розчином бішофіту. З огляду на ви-
щезгадані терапевтичні властивості бішофіту, нами ро-
зроблена методика застосування ротових ванночок з
розчином бішофіту в комплексному лікуванні захворю-
вань пародонту в умовах санаторію і курорту
Бішофіт розводять безпосередньо перед проведен-
ням процедури. Для цього 20 мл бішофіту, взятого зі
стандартної 0,5 л пляшки, розбавляють до 200 мл во-
дою 45-50 С. Хворий порціями по 20-30 мл набирає
склад в порожнину рота, утримує 1-2 хв. тривалість
процедури - 10-15 хв, кількість сеансів- 10 [7].