◄
нами схемою. Вони брали призначену лікарем психіат-
ром традиційну медикаментозну терапію, а також за по-
казаннями: електрофорез комірцевої зони з бішофітом
(з метою седації) - 23 пацієнти, транспечінковий елект-
рофорез з бішофітом (з метою стимуляції дезінтоксика-
ційної функції печінки) - 78 пацієнтів, а також УВЧ з бі-
шофітом на малий таз (з метою профілактики постін'єк-
ційних абсцесів) - 20 пацієнтів. Протипоказаннями для
застосування бішофіту були: наявність алергічних реа-
кцій на бішофіт або його компоненти та загальні проти-
показання до проведення фізіотерапевтичних проце-
дур.
До другої групи (контрольної) увійшли 30 пацієнтів,
які отримували традиційне комплексне медикаментозне
лікування, а також фізіотерапевтичний вплив, який ви-
ключає бішофіт: гальванізація комірцевої зони, анодну
гальванізацію печінки, а також УВЧ в області ягідниць.
Стан пацієнтів оцінювався до і після лікування на пі-
дставі клінічних даних, а також загальноприйнятих в
психіатричній практиці критеріїв ефективності терапії,
заснованих на рекомендаціях Б.Д. Карвасарського.
Ступінь вираженості симптомів оцінювали в балах (від
0 до 4). Порівняння отриманих величин, з урахуванням
редукції відповідної симптоматики, дозволило оцінити
зміни в стані хворих, як значне поліпшення (на початку
лікування - 1 або 2, в кінці лікування - 3 або 4 бали
поліпшення (на початку лікування 1 або 2, в кінці - 3 );
без змін (на початку лікування 1 або в кінці - також 1
або 2); погіршення (на початку лікування -2, в кінці лі-
кування -1 бал).
Підводячи підсумки проведеного лікування, слід за-
значити, що в основній групі пацієнтів, які отримували
лікування за запропонованою нами схемою, «значне
поліпшення» зазначалося у 82 (67,8%) випадках; «По-
ліпшення» мало місце в 37 (30,6%) випадках; у 2
(1.6%) хворих результат лікування був оцінений, як